Невелике наше місто Стараховіце, але ж має історію, яку можна споглядати з різних сторін, з різних джерел, реальні події чи міфи, легенди перекази — це обирати вам. Сьогодні вибір зробили на користь нашого незмінного Свєнтокшисьго провідника, екскурсовода Анни Марчіняк. Учні СШ №13 мали нагоду пройтись теренами ще однієї гарної частини міста, яка називається Лубянка.

Саме з приводу назви є романтична легенда про закохану пару. Парубок працював, а дівчина на нього чекала, готувала смаколики і жили вони довго і щасливо. Хлопець мав імя Янко, а от дівчина згубилась у сивій давнині.

Почалась наша подорож від каплички, що покликана охороняти мешканців від лісових звірів, негод та злих людей. Вона повстала тут недавно, два роки тому , але закладена була при будівництві перших мешкань. Тоді вирубували ліс , щоб звільнити територію для нового району. За цей ласий кусок землі колись боролись дві релігійні сили, але дістався по спадщині братам з Вовхоцька. Все банально як на сьогодні, хто більше заплатив, той отримав.

Нашу дорогу перегородила гірська річка Лубянка. Їїбереги вкриті дуже різноманітною рослинністю, а вже бобрів тут... Маєте лише тихенько підійти раненько або ж навпаки із заходом сонця і побачите тут неймовірну кількість цих тварин. Трудяться не покладаючи зубів.

А трохи далі гарне місце для сімейного відпочинку на лоні природи. Тільки не забувайте прибирати за собою. Дбайте про чистоту навколишнього середовища, щоб не потрібні були ті Дні чистоти!

Гарних вікендів та пізнання історії рідного краю!

Realizowany projekt za inicjatywy wiceprezydenta miasta Marcina Gołębiowskiego, wsparcia Urząndu Miasta, projektu „Kierunek Przyszłość – Starachowicki Program Rozwoju Lokalnego” finansowanego z Norweskiego Mechanizmu Finansowego 2014-2021 oraz cudownej dziennikarki Anety Marciniak

Школи та органи місцевого самоврядування Польщі перевірятимуть, чи навчаються діти з України в польських школах.

Таке рішення міститься в проєкті змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на її території. Цей проєкт підготувало й уже оприлюднило Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі.Згідно з документом, директори шкіл та органи місцевого самоврядування отримають інструменти, які дозволять їм перевіряти, чи діти з України відвідують школу. Допоможе в цьому реєстр PESEL, з якого до бази даних інформаційної системи освіти надходитиме інформація про дітей шкільного віку, які прибули до Польщі.“Запропоновані положення значно полегшать директорам шкіл і гмінам здійснювати контроль за шкільним обов’язком та обов’язком навчання. Полегшення дозволять швидше реагувати у випадку невиконання шкільного обов’язку, що потенційно загрожує благополуччю дитини. Зміна стосується всіх учнів польської системи освіти, в тому числі дітей з України, які прибули на територію Республіки Польща після 24 лютого 2022 року, перевірка яких на дотримання шкільного обов’язку є більш вимогливою для директора початкової школи або гміни”, - йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Після його ухвалення вищевказані зміни мають набрати чинності з 1 квітня 2023 року.

Крім того, польські школи отримають додаткові кошти на забезпечення підручниками та навчальними матеріалами учнів з України. Стосується це державних і недержавних початкових шкіл та шкіл мистецтв, які дають загальну освіту в об'ємі початкової школи. Для цього у 2022 році виділено 42,5 млн злотих. Це дозволить забезпечити підручниками та навчальними матеріалами близько 131 тисячу учнів з України. Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі прогнозує, що у 2023 році їхня кількість може збільшитися, відтак до початкових шкіл може ходити приблизно 150 000 дітей з України.

Батьки, чиї дати навчаються онлайн або мають дистанційне навчання, подбайте про те, щоб отримати довідки зі своїх шкіл. На сьогоднішній день це має бути підтвердження у довільній формі, яку має ваша школа. Довідки нести нікуди не потрібно, але коли вас попросять показати підтвердження, то маєте це зробити.

Зірки, герої, святі, містяни рідних Стараховіц. Хто вони? Чим вони жили? Які цінності мали?

Дуже символічно, що сьогоднішню подорож містом розпочинає вступним словом віце-мер міста Marcin Gołębiowski. Його піднесений настрій, ентузіазм передається студентам ПТУ№3, молодим людям з України і уже новим мешканцям Стараховіце. Знайомство з новим місцем проживання допоможе швидше закліматизуватись, освоїтись, влитись в громаду. Підтримує ініціативу і педагогічний колектив. Разом зі студентами стежками історії мандрувала Marzena Malicka.

Цього разу Анета зустріла нашу групу біля костьолу Всіх Святих. Слід відзначити, що ця будова була закладена ще у 1624 році свєнтокрижськими бенедиктами і налічувала 800 прихожан (вірних). Церква була повністю із дерева із середини із зовні. Неймовірна краса різьблення притягувала не лише простий народ до святині, а й знать. На превеликий жаль сучасний костел немає нічого спільного з історичною памяткою, бо був повністю пербудований і перепроектований, але і сьогодні тут проходять служби і це місце для багатьох є місцем поклоніння Богу.

Йдемо до парку. До речі за дослідженнями цього року наш міський парк визнаний одним з найкращих проектів міських парків Польщі. Спроектовано і виконано! Анета показувала і розказувала для чого, чому у парку є рови з водою, чому послугували. Хочете знати? Гайда з нами на чергову історичну екскурсію.

Чи помічали автомобілі, які стоять у різних частинах міста?! Їх неможливо не помітити. Вони теж вагома частина історії міста. Чули про завод STAR?

Йдемо до Пастерніка. Це штучний збірник води. Цього року його вичистили від сміття, бруду, рослин і зараз діти з батьками приходять провести тут час разом, погодувати качок, лебедів і просто помилуватись природою.

Місто росте, розвивається, підіймається. Це не просто слова, це те що мешканці бачать. Зміни помітні!

Realizowany projekt za inicjatywy wiceprezydenta miasta Marcina Gołębiowski, wsparcia Urząndu Miasta, projektu „Kierunek Przyszłość – Starachowicki Program Rozwoju Lokalnego” finansowanego z Norweskiego Mechanizmu Finansowego 2014-2021 oraz cudownej dziennikarki Anety Marciniak

Чи повинні ми, батьки, розповідати дітям історію свою, свого краю, свого міста якщо вона не така вже і кольорова, радісна?!

Авжеж. Щоб наступні покоління не робили тих самих помилок, щоб уроки історії не ставали тими самими граблями, щоб світле майбутнє таки було світлим.

Цього разу стежками історичних Стараховіц ходили учні ЗОШ номер 12. Нас супроводжувала історик, журналіст і екскурсовод Анета Марчіняк, вчитель пані Ілона та помічник пані Оксана.

Через декілька днів 29 жовтня 80 річниця ліквідації гетто на теренах Стараховіце. Таке невелике містечко, але крові пролито немало. Особливо постраждав єврейський народ під час другої світової війни. На той час єврейська громада була достатньо численною, а для фашистів це як червоний прапор для бика. Серед ночі есесовці вривались в будинки єврейських родин, витягали всіх від мала до велика і гнали на Ринкову площу вузькою вулицею. По дорозі дехто падав і його затоптували, когось загризли пси, когось забили до смерті прикладами рушниць, когось застрелили. Вулиця просто зпливала кров ю приреченого народу. Масса людей загинула на місці, когось всадили до залізнодорожних вагонів і вивезли до Німеччини, а інша частина залишилась тут на місці і у концлагері.

Анна повністю перенесла нас у ті жахливі часи, повні крові, хвороб, ридань, страждань і смертей.

А також у часи, коли руда видобувалась і лилась ріками на терирорії Великої Печі. До речі до міста повернулась гармата, виготовлена за часів другої світової.

Учні були під враженням. І лише один хлопчина знав доволі багато чого з історії міста і з захопленням і гордістю підхоплював розповідь екскурсовода. Приємне здивування, браво батькам та самому Urbaniak Jeremiasz.

Realizowany projekt za iniciatywy wice-przezydenta miasta Marcina Gołębiowski, wsparcia Urząndu Miasta, projektu „Kierunek Przyszłość – Starachowicki Program Rozwoju Lokalnego” finansowanego z Norweskiego Mechanizmu Finansowego 2014-2021 oraz cudownej dziennikarki Anety Marciniak